Аміни
Аміни — органічні похідні аміаку, в молекулі якого один, два або всі три атоми водню заміщені вуглеводневим залишком.
Відповідно, аміни поділяють на первинні, вторинні і третинні:
Амоніак
Метиламін
Диметиламін
Триметиламін
Первинні аміни можна розглядати як похідні вуглеводнів, у молекулах яких атом водню заміщений на функціональну групу -NH2
Аміногрупа -NH2 — функціональна група первинних амінів.
Аміни, в яких аміногрупа пов'язана безпосередньо з ароматичним кільцем, називаються ароматичними амінами.
Фізичні властивості амінів
- Найпростіші аміни (метиламін, диметиламін, триметиламін) — гази. Інші нижчі аміни — рідини.
- Добре розчиняються у воді
- Мають характерний запах, що нагадує запах амоніаку
- Токсичні
Аміни — органічні основи. Вони змінюють забарвлення індикаторів: лакмус стає синім, фенолфталеїн — малиновим. Як і всі основи, реагують з кислотами, утворюючи солі.
Реакція з кислотами
CH3NH2 + HCl → CH3NH3Cl - хлорид метиламонію
2CH3NH2 + H2SO4 → (CH3NH3)2SO4 - сульфат метиламонію
Алкіламонієві солі за властивостями нагадують солі амонію. Це тверді речовини, без запаху, добре розчинні у воді. У водних розчинах повністю дисоціюють на іони.
Під дією лугів (особливо під час нагрівання) алкіламонієві солі розкладаються з виділенням вільних амінів:
CH3NH3Cl + NaOH → CH3NH2 + NaCl + H2O
Поширення
у природі
Аміни мають досить обмежене поширення у природі. У вільному стані аміни виявлено лише у деяких видів рослин. Так, метиламін* СН3NН2виявлено у проліснику багаторічному, а триметиламін* (СН3)3N у квітах одного з видів глоду. Деякі аміни виявлено у продуктах харчування .
Звичайно у природних умовах аміни утворюються в наслідок гниття білків.
Використання• виробництво барвників
• виробництво поверхнево-активних речовин (ПАВ)
• виробництво лікарських препаратів